1. Принцип навігації. Педагог виступає як координатор процесу освіти, спрямовує дітей на правильне рішення, але остаточні висновки діти роблять самостійно. Завдання педагога: мотивувати дитину на самостійний пошук інформації.

2. Принцип доступності завдань. Завдання відповідають віку та індивідуальним особливостям дошкільнят.

3. Принцип системності. Завдання логічно пов'язані один з одним, а також із завданнями раніше пройдених квестів.

4. Принцип емоційного забарвлення завдань. Методичні та освітні завдання заховані за ігровими прийомами.

5. Принцип інтеграції. Використання різних видів дитячої діяльності та інтеграція освітніх областей при проведенні квестів.

6. Принцип розумності за часом. Квести в дошкільному віці можуть бути короткостроковими, а можуть носити тривалий характер, коли на проходження завдань йде кілька днів.

7. Принцип добровільності освітніх дій дитини. Педагогу необхідно вибудувати так освітній процес, щоб мотивувати дитину в такій мірі, яка дозволить їй виконувати наші прохання (завдання) добровільно. Для цього завдання повинні бути цікаві дошкільнятам.

8. Принцип присутності вибору. Іноді педагогу дуже важливо, щоб дитина щось зробила, тоді потрібно це піднести так, щоб дитина сприйняла завдання, як результат власного бажання, їй треба дати величезний вибір засобів - яскравий спосіб формування «ілюзії добровільності».

9. Принцип присутності імпровізаційної складової. Не завжди діти чітко повинні виконувати завдання, які дає педагог, дуже добре, що щось раптом пішло не так і саме в непередбачуваній ситуації відбувається розвиток самого педагога. Педагог протягом усього пошуку може з легкістю міняти, додавати або прибирати завдання. Дуже важлива природність того, що відбувається в проведенні квестів. Коли педагог дуже жорстко вибудовує хід квесту, і він стає чітко структурним, природність сприйняття дитини порушується, вона потрапляє в рамки, а рамки суперечать свободі вибору, експромту, спонтанності. Це гра, а коли педагог дивиться на годинник, гра перестає бути грою.

10. Принцип «Шахерезади». Безперервність проведення квесту за часом. Відсутність необхідності в завершенні квесту. Квест-гра повільно переходить в сюжетно-рольову гру. Тематика квесту може бути використана протягом всього дня, тижня, як казка Шахерезади. Тоді почуття очікування продовження буде тримати дитину в емоційному позитиві протягом певного часу, а бажання дізнатися відповіді на питання, що цікавлять призведе до самостійного пошуку інформації.