XXI століття — час абсолютно нових підходів у розвитку й вихованні дітей (наприклад, за методиками Глена Домана, немовля можна розвивати практично з колиски). Водночас психологи в паніці: сучасні діти значно випереджають в інтелектуальному розвитку своїх однолітків 5—7-річної давності, а їхні батьки зовсім не беруть до уваги емоційний вік і фізіологічний стан своїх малюків. Хоча цей аспект розвитку дитини набагато важливіший за інтелектуальну складову. Як результат — діти вправно читають англійською, проводять години біля комп’ютера, але страждають десятками фобій і фізично ослаблені.

Сучасні технології, безперечно, корисні. Веб-камера не гірше за гувернантку доглядає за дитиною, а віртуальний репетитор повністю може замінити реального викладача під час формування інтелекту дитини. Водночас тривога навчених життям бабусь і мам цілком обґрунтована: без ЖК-дисплея перед очима і hands-free у вухах дитина набагато краще збереже зір, слух і здоров’я.

Статистика стверджує, що 9 із 10 дітей віком від 8 до 15 років зіштовхуються з порнографією в Мережі, близько 17% регулярно зазирають на заборонені сайти, а приблизно 5,5% готові втілити побачене там у життя… У мережі можна зіштовхнутися з пропагандою насильства, націоналізму й садизму. Дитині можуть розповісти, які приємні на смак наркотики, які незабутні відчуття викликає алкоголь і як виготовити саморобну бомбу.

Особливо актуальна проблема комп’ютерної залежності. Фахівці у США не перший рік досліджують проблему JAD: маленькі пацієнти з таким діагнозом проводять за комп’ютером 16—18 годин на добу. Діти скаржаться на бажання якнайшвидше увійти в Інтернет — щойно прокинувшись або повернувшись зі школи. Якщо немає можливості це зробити, впадають у стан пригніченості й депресії. Найбільш схильні до цього захворювання діти вікової групи від 14 до 19 років…

Коли найкраще розпочинати ознайомлення дитини з комп’ютером? Щодо цього побутує безліч думок. Більшість фахівців стверджують, що ази комп’ютерної техніки можна опановувати не раніше 8—9 років (допустимо, але небажано з першого класу). У цьому віці дитині вперше можуть знадобитися найпростіші програми (Word, Excel, Internet Explorer або інший веб-браузер), щоб виконувати деякі домашні завдання або спілкуватися з однокласниками. Батькам слід потурбуватися про спеціальну навчальну літературу для дитини й для себе.

Починати треба дуже обережно: перші сеанси за комп’ютером не повинні перевищувати 20 хвилин, для дітей 6—7 років — 15 хвилин, для підлітків (12—15 років) — півгодини. Кожен місяць час за монітором можна продовжувати на 5—10 хвилин, доводячи до 1,5—2 годин на день. Оптимальний графік для дитини: 15 хвилин роботи й 10-хвилинна перерва (краще на свіжому повітрі, граючись із однолітками, а не сидячи за телевізором чи книжкою).

— Якщо батьки хочуть навчати дитину користуватися комп’ютером професійно, то тоді краще починати з 6 класу, — коментує викладач Білоцерківського технічного коледжу й комп’ютерних курсів Наталія Дятлова, — а якщо для батьків головне, щоб вона не заважала дома, сидячи за комп’ютером, — то тоді можна з 4—5 років.  Природно, це не стосується дітей з ослабленим здоров’ям. Змалку дітей можна навчати графічної програми Paint, яка розвиває у малят перші навички графіки, ознайомлює з палітрою кольорів, стимулює дизайнерські здібності. Не секрет, що теперішні батьки не займаються з дітьми малюванням. Діти швидко все схоплюють, і деякі комп’ютерні програми допомагають їм художньо розвиватися…

Купивши комп’ютер, батьки зіштовхуються з не менш актуальним питанням — де його поставити? Фахівці вважають, що бажано не в дитячій кімнаті, навіть якщо це подарунок дитині. Цей прилад може порушити гармонію простору за фен-шуєм. Крім того, приохотившись до Інтернету, дитина може потай вмикати комп’ютер уночі…