Запитання для дітей

• Чому сперечалися рідні сестри?

• До кого сестри звернулися за порадою?

• Яку пору року обрали звірі й птахи?

• Хто допоміг сестрам розв’язати суперечку?

• Яка пора року подобається тобі?

В ГОСТЯХ У ВЕСНИ

Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, наші предки святкували прихід весни. Дівчата співали пісні, що називалися веснянками. За допомогою веснянок люди передавали свою енергію природі, щоб усе живе навколо прокинулося і знову ожило.

* * *
Благослови, мати, 
Весну закликати! 
Весну закликати, 
Зиму проводжати! 
Зимонька в візочку, 
Літечко в човничку.

* * *
—  Ой, ти весно, весно, 
Ти чого до нас прийшла?
— Я прийшла до вас з теплом, 
Із зеленим житечком!

* * * 
Сонечко, сонечко, 
Виглянь у віконечко! 
Дітки гуляють, 
Тебе виглядають!

* * *
Прийди, весно, прийди, 
Прийди, прийди, красна, 
Принеси нам збіжжя, 
Принеси нам красок!

* * *
Стук-стук, молоток, 
На тім боці холодок, 
А на нашім сонечко 
Торкає віконечко. 
Вийди, вийди, сонечко, 
На дідове полечко, 
На бабине зіллячко, 
На наше подвір'ячко!

* * * 
Ой весна, весна днем красна,
Та й що ти нам, весно, принесла?
— Принесла вам літечко,
Зеленеє житечко
Та хрещатий барвінок,
Та запашненький васильок.

* * *
Дівчаточка – гороб'яточка,
Радьмося
Та виходьмо на травицю,
Граймося!
Та виходьмо на травицю,
В добрий час.
Нема таких співаночок,
Як у нас.

* * *
Ішла весна-красна
У синій хустинці.
Несла весна – красна
У скрині гостинці.
Ягнятам – травицю,
Гусятам – водицю,
Каченятам – ряску,
А малятам – ласку.
Т. Коломієць

* * *
- Да весна, весна, днем красна,
Да що ти нам, весно, принесла?
- Да принесла я вам літечко,
- Зеленеє житечко,
Да хрещатенький барвінок,
Да замашненький васильок.
У. Кравченко

**** ВІРШІ ПРО ВЕСНУ

Весна

- Що з весною настає?
- Сніг у полі розтає.
- А чому то так буває?
- Сонце його пригріває.
- Що ж синіє на землі?
- Ніжні проліски малі.
- А що пнеться з-під листа?
- То травичка вироста.
- А над полем що бринить?
- Любий жайворон дзвенить.
Катерина Перелісна

Вербові сережки

Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
- Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.
Ліна Костенко

Веснянка

Ішла весна-красна
у синій хустинці.
Несла весна-красна
у скриньці гостинці.
Ягнятам – травицю,
гусятам – водицю,
каченятам – ряску,
а малятам – казку.

Тамара Коломієць

Весняні квіти

Весна-чарівниця,
неначе цариця,
наказ свій послала,
щоб краса встала,
і проліски, і травка,
й зелена муравка,
і кульбаба рясна,
і фіалочка ясна –
всі квіти весняні,
веселі, кохані,
з-під листя виходять,
голівки підводять
од сну зимового
до сонця ясного!
Олена Пчілка

ДЕ ПОДІЛАСЯ ВЕСНА?
Диво дивне, дивина — 
Де поділася весна?
Ми гуртом її шукали 
І до сонечка гукали:
«Подивись-но з висоти, 
Де нам весноньку знайти?»
Каже сонце: «Ось вона! 
Спить у пролісках весна.
По снігах вона блукала, 
От у лісі й задрімала.
А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!»
Враз з'явилися струмочки, 
Задзвеніли як дзвіночки
По долинах, по ярах 
І весні вказали шлях.
Л. Цілик

ВЕСНЯНІ КВІТИ
Хмара дощиком скотилась, 
Землю стала напувать, 
І малятам захотілось 
В полі квітів назбирать.

Сміючись, веселі діти 
Свій таночок завели, 
Запашні яскраві квіти 
У віночки заплели.

Ой ти, веснонько чудова, 
Бавить сонце небокрай. 
Пісню слухає діброва 
І чарує зелен-гай.
О.Роговенко

ЧАРІВНА ПОРА
Чуєш? Жебонять струмки! 
Чуєш? Цвірінчать пташки! 
Глянь! Бруньки он на гіллі.. 
В синім небі — журавлі...

Перші проліски цвітуть, 
Перші джмеликі гудуть 
Це прекрасна й чарівна 
В гості йде до нас весна!

Скоро прилетять в гаї 
Голосисті солов'ї, 
Будуть радо щебетать, 
Будуть весноньку вітать.
Т. Корольова

ПІСНЯ ПРО ВЕСНУ
Крап-крап-крап! —дрібні краплинки 
Дзвінко падають з дахів. 
Крап-крап-крап! — скляні перлинки 
Нам дарують ніжний спів:

«Це весна, весна, весна. 
Радість всім несе вона! 
Ніжна, добра, чарівна, 
Свято нам несе весна!»

Я почула спів краплинок — 
Мелодійний передзвін. 
Я спитала у перлинок, 
Що за свято прийде в дім?!

«Це весна, весна, весна. 
Радість всім несе вона! 
Ніжна, добра, чарівна, 
Свято нам несе весна!»

Всім жінкам весна дарує 
Свято квітів і тепла, 
Радо всім вона готує 
Море радості й добра. 
Т. Корольова

ВЕСНА
Я дивлюся у віконце, 
А мене лоскоче сонце: 
«Мамо, глянь, іде сніжок, 
Де мій теплий кожушок?»

«Так, мій любий, не буває, 
Сніг у травні не літає, 
То вишневий білий цвіт 
Облітає тихо з віт.

Бачиш, сонце землю гріє, 
Все довкола зеленіє. 
Чуєш, пташечки співають 
І веснянку викликають».

Ой який чудовий ранок! 
Вийду з мамою на ґанок, 
У струмочку біля хати 
Буду човники пускати.
О. Роговенко

ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНІЄ...
Все навколо зеленіє, 
Річка ллється і шумить. 
Тихо, тихо вітер віє 
І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте...

«Швидше, мамо, черевички! 
Глянь, як весело в саду! 
Ти не бійся — до кринички Я і сам не підійду».
О. Олесь

ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА
Знов починається весна!... 
Знов починаються дива... 
То серед двору із-під снігу 
Раптово визирне трава, 
То раптом лагідні веснянки 
Засіють щоки та носи, 
Чи розщебечуться — 
Ще зранку! — 
Птахи на різні голоси!
А вчора...
Вчора...
Що й казати!
Всі веселилися
До сліз:
Славко —
Дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!...
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!
А. Костецький

ВЕСНЯНІ ДЗВОНИ
Дзвенить на вулицях сріблінь, 
Неначе дзвоники: тінь-тінь.
Спинись, прислухайся на мить,— 
На річці крига аж дзвенить.
Бурульки краплями дзвенять 
І мов проміння, мерехтять.
І дзвінко десь виводить птах, 
І дзвонить вітер у гілках.
Весна-красна до нас іде 
І за собою дзвін веде.
А березень спиняється 
І з усіма вітається.
Біжать до нього діти 
І просять ще дзвонити.
М. Сингаївський

***ЗАГАДКИ ПРО ВЕСНУ

***
Тане сніжок, зеленіє лужок,
День прибуває – коли це буває?
- навесні -

***
Тріщіть на річці сивий лід,
Гуркоче і ламається,
А сонце шле землі привіт
І лагідно всміхається.
Коли це буває?
- навесні -

***
Зійшли сніги, шумить вода,
Земля вже квіти викида.
Буяє травка молода,
Все мертве оживає.
Коли, діти, це буває?
- навесні -

***
Де вона проходить –
Там травиця сходить,
Квіти розцвітають,
Солов’ї співають.
- весна -

***ПРИКАЗКИ ТА ПРИСЛІВ'Я

• Весна — наші батько й мати.
• Весна всім красна.
• Весна красна квітками, а осінь — плодами.
• Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.
• Весняний день рік годує.
• Весна ледачого не любить.
• Весняний дощ зайвим не буває.
• Весня відмикає джерела й річки.
• Весна кличе в поле.
• Весняне сонце як дівчини серце.

• Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
• Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
• Чайка сіда на воду — чекай доброї погоди.
• Як почав орать, то в сопілку не грать.
• Як терен квітнем забіліє — селянин ячмінь сіє.
• Якщо птахи в’ють гнізда на сонячному боці дерев — на холодне літо.
• Яр-весна — наш отець і мати: хто не посіє — не буде збирати.

До нас у гості завітала Зимонька-зима!

* * * Вірші про зимоньку

Воронько П.
Першій сніг

Голуби злетілися біленьки,
Мабуть хтось їм хліба накришив, -
То вночі пройшов сніжок легенький
І усе довкіл запорошив.
Не спурхне сніжок цей голубами,
Як весінне сонце припече,
Він струмком зів'ється між горбами
І в далеке море утече.

* * *

Бичко В.
Зима

Дорога біла стелеться,
І краю їй нема.
Сніжок мете. Метелиця.
Прийшла до нас зима.
Льодком тоненьким скована,
Спинилася ріка.
Повита тихим сном вона,
Весняних днів чека.
І ліс дріма. Безлистною
Верхівкою поник.
Над ним пісні висвистує
Лиш вітер-сніговик.

* * *

Бойко Г.
Я лечу

Я лечу, лечу, лечу -
Накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз,
Мимо сосен і беріз.
Мимо сосен і беріз -
На галяві зупинивсь.
Я веду, веду, веду
Саночки на поводу -
Бо з гори санчата мчать,
А на гору не хотять.

* * *

Вінграновський М.
Лягла зима, і білі солов’ї…

Лягла зима, і білі солов’ї
Затьохкали холодними вустами.
В холодні землі взулися гаї.
І стали біля неба як стояли.

Скоцюрбивсь хвіст дубового листа,
Сорока з глоду водить небо оком,
І вітер пише вітрові листа,
Сорочим оком пише білобоко,

Що гай з землі дивився і стояв,
Що солов'ї маліли, як морельки,
А Київ, мов скажений, цілував
В степах село чиєсь, чуже, маленьке.

Що я з тобою ще одні сніги
Зимує на щасті, як на листі.
Нога в дорозі. Вітер з-під ноги.
І пам'ять наша - мак в колисці.

* * *

Вінграновський М.
Новорічна колискова

Сніг приліг на землю льольо,
Притуливсь до тебе я,
І гойднулась біля болю
Новорічна ніч твоя...
Йди додому, старший болю,
І малому накажи:
Не дивиться нам ніколи
По той бік, де ніч лежить.

Може бути, що й не буде
Того щастячка і нам,
Але тепло пахне грудень
Молодим своїм снігам...

Ти б сказала: не змерзає
Ні мороз, ні заячня,
І душа твоя не знає,
Де твоя, а де моя...

Спи і слухай: вітер шаста
То в діброви, то з дібров...
З Новим роком, з новим щастям
Вас, гіркото, вас, любов!

* * *

Вінграновський М.
Заходить сонце. Сніг іде…

Заходить сонце. Сніг іде,
І серце на ніч місце мостить,
І на ніч сон йому іде
Через мости та через мости.
Лягають спати горобці
Із горобчихами та дітьми,
Вухами вкутались зайці,
Нема і їм де сну подіти.
Дрімає вітру срібна дуда,
І дика груша в сні дичить.
Лиш не ляга моя приблуда,
Лиманом з поля ідучи.
Вона не ляже, не приляже,
Оця приблудонька моя:
Свій босий слід снігами в'яже
І в шиби голову схиля.
її ніхто не бачить в очі,
їй сніг невидимість жене,
А змерзлі сльози опівночі
Лице ховають крижане.
В Холодній Балці, в білій піні
Вона іде й співа з ночей.
Намерзло льоду в її пісні
І снігу в пісні - до плечей!
Наморосило в ній туманів
І одинота-одина
У ній одніє й на світанні,
І тільки щастя їй нема...
В Холодній Балці сон-незбуда
Усе на світі оточив...
Лиш не ляга моя приблуда,
З лиману в поле ідучи.

* * *

Воронько П.
Гра у сніжки

Із доріжки до доріжки
Полетіли влучні сніжки,
І почався білий бій,
Закрутився у сувій.
Закрутився, покотився.
Під горою зупинився.
Зверху сніг і знизу сніг,
І ніхто узнать не міг,
Де чиї стирчали ніжки.
Ой, весела гра у сніжки!

* * *

Глібов Л.
Зимова пісенька

Зимонько-снігурочко,
Наша білогрудочко,
Не верти хвостом,
А труси тихесенько,
Рівненько, гладесенько
Срібненьким сніжком!
Ми повибігаємо,
Снігу накачаємо
Купу за садком,
Бабу здоровенную,
Уночі страшенную,
Зліпимо гуртом.
Зробим очі чорнії,
Рот і ніс червонії -
Буде, як мара!
День і ніч стоятиме
З нашого двора.
Гляне ясне сонечко
В весняне віконечко -
Бабу припече,
Де й мороз той дінеться,
Геть від баби кинеться,
З ляку утече!

* * *

Забашта Л.
Зимонька

Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум'яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.

* * *

Забіла Н.
Зимові пісеньки

1. Зима
Одягліїся люди в шуби,
натопили тепло груби.
Білки гріються в дуплі,
миші в норах у землі.
Сплять ведмеді в теплих лігвах,
сосни в інею застигли.
І під кригою на дні
сплять у річці окуні.
А під снігом в підземеллі,
в земляній м якій постелі,
де немає світла дня,
причаїлося зерня.
Там не холодно зернинці -
спить вона, мов на перинці,
й тихо снить хороші сни
про веселі дні весни.

2. В лісі
Метелиця-хурделиця
замела лісок.
Як біла ковдра, стелиться
під соснами сніжок.
Стрибають прудко білочки
по соснах угорі.
Напутрились на гілочках
поважні снігурі.
Зайчата стали білими, -
ну зовсім наче сніг! -
щоб в лісі не зуміли ми
відшукувати їх.

3. Зайчикова ялинка
- Де ти бігав, зайчику?
- В темному ліску.
Там знайшов ялиночку,
гарну отаку!
Я ж оту ялиночку
вирубав та взяв
і собі за плеченьки
міцно прив язав.
Тільки в путь-доріженьку
рушив, поспішив,
як до мене зайчики -
плиг із-за кущів.
- Ой, куди ж це, братику,
ти зібрався йти?
Чи не хочеш з нами ти
танці повести?
- Ні, не можу, братики,
прошу, не держіть.
Віднести ялиночку
краще поможіть.
Бо давно вже діточки
ждуть у дитсадку
на рясну ялиночку,
гарну отаку!
От коли вквітчаємо
ми її як слід
та засяють вогники
між зелених віт, -
тут почнуться радощі
для малих діток:
разом з ними зайчики
підуть у танок!

4. Пісенька
У нас сьогодні весело
в дитячому садку:
ялиночку принесено,
поставлено в кутку!
Так гарно-гарно прибрано
ялиночку у нас
і блискітками срібними,
і безліччю прикрас.
Ялиночко, красунечко!
Ліхтарики блищать,
хороші подаруночки
під вітами лежать.
А ми в долоні плещемо,
співаємо пісень.
Нам дуже, дуже весело
в такий веселий день!

* * *

Забіла Н.
Перша ялинка

Пригадай, Мариночко,
Дівчинко мала, -
Отака ж ялиночка
І торік була.
Волохаті гілочки,
Зелені голки,
На вершечку - зірочка,
На гілках - цяцьки.
Зайчики, ведмедики,
Човник, паровоз,
У самій середині -
Сивий Дід Мороз.
Що Маринці хочеться?
Може, літака?
Може, ти в нас льотчиця
Будеш отака?
Чи трамвай малесенький
Зняти з гілочок?
В ньому буде весело
Покатать ляльок.
А мала Мариночка
Дивиться й мовчить:
Що то за ялиночка?
Чом вона блищить?
Бо мала не згадує,
Що було торік, -
Бо малій Мариночці
Тільки другий рік!
Їй не треба човника,
Нащо їй трамвай?
Тягнеться до вогника
І лепече: «Дай!».

* * * Українські колядки та щедрівки до Різдва

Різдво в Україні завжди було прийнято зустрічати особливим чином, дотримуючись безліч традицій. А найулюбленіша традициiя на Рiздвянi свята у діточок – це співати колядки та щедрiвки i отримувати за них подарунки.

Вивчайте українські колядки та щедрівки  та співайте їх разом з малечею!

Добрий вечір тобі, пане Господарю!

Добрий вечір тобі, пане Господарю:
Радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами:
Радуйся,
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Та кладіть калачі з ярої пшениці:
Радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Бо прийдуть до тебе три празники
В гості: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Ой перший же празник – то Різдво
Христове: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А другий же празник – Василя
Святого: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А третій же празник – Святе
Водохреще: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А що перший празник зішел тобі
Втіху:радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А що другий празник зішле тобі
Щастя: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А що третій празник зішле всім нам
Долю: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.

З Різдвом Христовим! (Й. Стуцюк)

Хай за вікном хуртеча злиться,
А нам співати і радіти.
Горить ялинка у світлиці –
З Різдвом Христовим, любі діти!

Дніпро обняв дзвінкі Карпати,
А в хаті вже кутя і сіно.
Дозвольте заколядувати:
- З Різдвом Христовим, Україно!

Маленький Ісусик

Маленький Ісусик не спить, не дрімає,
Своїми рученятами весь світ обіймає.
І вашу хатину, і вашу родину,
І всю Україну – Христос ся рождає!

Я маленький пастушок

Я маленький пастушок
Загорнувся в кожушок
На скрипочку граю,
Вас усіх вітаю.
А ви, люди, чуйте,
Коляду готуйте –
Яблучка, горішки
Дітям для потішки.

Сію, сію, посіваю

Сію, сію, засіваю,
З Новим роком вас вітаю!
На той новий рік,
Щоб вродило краще,
Ніж торік!

Колядник (О.Кобець)

Під ногами сніг рипучий,
Вітер стріхи обміта:
Нині день ясний, блискучий –
День Народження Христа!

Колядка (Н. Мудрик- Мриц)

Ой ішла Колядка
Вулицями в місті,
У стічках сріблястих,
В світлому намисті.
Іскорки веселі
На сніг розсипала,
„Божий син родився!” –
Усіх сповіщала.

Сію, сію, засіваю

Сію, сію, засіваю,
Вашу хату не минаю,
З Новим роком йду до хати,
Щось вам маю віншувати:
Щоб діти всі здорові,
Їли кашу всі готові,
Щоб вам була з них потіха.
А нам грошей з півміха!

Коляда українських діточок

Ой, Ісусе любий, кращий, як ті квіти,
Пригорни до себе нині українські діти.
Щоби були добрі, щоби були щасні,
І розумні, і здорові, мов ті квіти красні.
Ти, Дитино Божа, на пахучім сіні,
Дай нам щастя й кращу долю рідній Україні.

Колядка

У Вифлеємі –
В стайні на сіні –
Христос родився
Всім на спасіння!
Люди, радійте,
Христа вітайте,
Божому сину
Славу віддайте!
Слава на небі
Богу Святому,
На землі спокій
Роду людському!

Щедрівонька щедрувала

Щедрівонька щедрувала,
під віконце підбігала,
Що ти, тітко, напекла,
Винось нам до вікна.
Що ти, дядьку, нам напік,
Винось нам аж на тік.
Мати казала, щоб дали сала,
Батько сварився, щоб не барився.

Сієм, вієм, посіваєм

Сієм, вієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм
На щастя, на здоров’я
На Новий рік!
Щоб вам вродило краще, ніж торік.
Коноплі під стелю,
А льон до коліна,
Щоб вам, господарі,
Голова не боліла !

Щедрик-ведрик

Щедрик-ведрик, дайте вареник,
Грудочку кашки, кільце ковбаски.
А як каші не дасте, м Візьму вола за ріжок,
Поведу на торжок,
Куплю собі пиріжок.
Дайте коляду,
Бо вам хату завалю.
Дайте книш,
Бо напущу вам в хату миш.
Дайте пиріг,
Бо потягну хату за ріг.

Щастя, здоров’я господарю бажаємо

Щастя, здоров’я господарю бажаємо.
Щедрий вечір, хато-світлице,
Сійся-родися, житечко, пшениця!
Сію, вію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю.

* * * Загадки про зиму

* * *
Біла скатертина всю землю вкрила.
(Сніг)

* * *
Без рук, без голови, а вікна малює.
(Мороз)

* * *
Білий як пір’їна, холодний як крижина.
(Сніг)

* * *
Біла морква зимою росте.
(Бурулька)

* * *
Що то за гість, що тепло їсть?
(Мороз)

* * *
Плету хлівець на четверо овець,
А на п’яту окремо.
(Рукавичка)

* * *
Влітку відпочивають,
Взимку дітей катають.
(Санчата)

* * *
Зірка сніжно біла на рукав мені злетіла,
Поки ніс її сюди, стала краплею води.
(Сніг)

* * *
Без пилки, без сокири,
А мости будує.
(Мороз)

* * *
Впаде з неба – не розіб’ється,
Впаде в воду – розпливеться.
(Сніг)

* * * 
Лід на річках, сніг на полях,
Віхола гуляє – коли це буває?
(Взимку)

* * *
Узимку під ногами лежить,
А влітку його не знайдеш.
(Сніг)

* * * 
Що це за птиця,
Що сонця боїться?
(Сніжинка)

* * * 
У нас зимою білим цвітом сад розцвів,
Неначе літом.
(Іній)

* * *
Народився восени, навесні вмираю,
Узимку своїм тілом землю зігріваю.
(Сніг)

* * *
Хоча сам не біжить,
А стояти не велить.
(Мороз)

* * *
Дерев’яні коні по снігу йдуть,
А в сніг не провалюються.
(Лижі)

* * *
Ой, немає їм ціни!
По льоду біжать вони – 
Швидконогі…
(Ковзани)

* * *
Біле, а не цукор,
М’яке, а не вата,
Без ніг, а йде.
(Сніг)

* * *
Їхала пані в білому вбранні,
Як посипалось убрання – 
Всю землю вкрило.
(Зима)

* * * 
Махнула птиця крилом
І покрила весь світ
Білим килимом.
(Зима)

* * *
Я падаю на ваші хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я прилипаю вам до ніг
І називаюсь просто…
(Сніг)

* * * 
Лід на річках, тиша в лісах,                
Віхола гуляє, снігом поле вкриває.      
Хто скаже, хто знає,                          
Коли це буває? 
(Зимою)                     

* * * 
Коли падаю я з неба,
Люди кажуть: «Так і треба».
Восени тоді вважай —
Буде добрий урожай. 
(Сніг)