Як зацікавити батьків у спільній роботі?
Як створити єдиний простір розвитку дитини в сім'ї та ДНЗ, зробити батьків учасниками виховного процесу?
Так як же залучити батьків до роботи в дитячому садку?
Сьогодні всі фахівці визнають важливість залучення батьків до участі в роботі дитячого садка, однак у реальних взаєминах вихователів і батьків існує певна дисгармонія. Педагоги і батьки не вміють або не хочуть слухати і приймати позицію іншої сторони, намагаються нав'язати власну точку зору, змусити іншого змінити установки замість організації конструктивного діалогу. Перешкоджати ж розвитку цих відносин можуть бути як особисті, так і професійні чинники: брак часу, відчуття неспроможності, етнічні стереотипи, почуття образи - все це може призвести до формування особистих і професійних упереджень, які заважають сім'ям стати активними учасниками у вихованні своїх дітей. Тому вихователі повинні проявити ініціативу і зрозуміти, яким чином взаємодіяти з кожною окремою сім'єю на благо дитини. Використовуючи принцип індивідуального підходу до участі батьків, можна розробити різноманітні способи залучення в роботу більшої частини сімей.
Можна виділити п'ять рівнів участі батьків:
1) надання разової допомоги;
2) здатності батьків час від часу використовуються при проведенні занять;
3) батьки стають добровільними помічниками на постійній основі;
4) батьки допомагають визначати основні напрямки роботи в групі;
5) батьки беруть участь в обговоренні болючих питань, вирішення яких повинно благотворно позначитися на роботі дитячого садка.
Дуже важливо використовувати різноманітні види діяльності, які створюють можливість для співпраці батьків і вихователів.
Враховуючи, що у батьків в сучасному суспільстві немає зайвого часу, роботу намагаюся організувати компактною, але ефективною.
Виходячи з мети всієї установи, я сформулювала свої цілі так:
- Створення умов для сприятливого клімату взаємодії з батьками.
- Встановлення довірливих і партнерських відносин з батьками.
- Залучення сім'ї в єдиний освітній простір.
Для скоординованої роботи дитячого садка і батьків я поставила перед собою необхідність вирішити наступні завдання:
- Створити атмосферу співробітництва і співтворчості, встановити партнерські взаємин у професійному спілкуванні з батьками вихованців;
- Забезпечити наступність виховання в сім'ї і в дошкільному освітньому установі;
- Сприяти у відродженні та збереженні традицій народної педагогіки;
- Надавати допомогу в оволодінні батьками психолого-педагогічною культурою, гуманістичним підходом до дитини;
Педагог і батьки - партнери в загальному важливій та нелегкій справі - вихованні дітей. Успішним партнерство може бути тільки при наявності взаємоповаги, доброзичливості. Співпраця і співтворчість, в основі яких - віра в дитину, її можливості, - стануть основними формами взаємодії педагога з сім'ями вихованців.
У роботі з сім'єю я використовую наступні принципи взаємодії з батьками:
- Індивідуальний підхід;
- Співробітництво, а не наставництво;
- Системність;
- Гуманізація підходів до батьків.
Роботу щодо залучення батьків у спільну діяльність ДНЗ вела за чотирма напрямками:
Інформаційно - аналітичне
З метою вивчення сім'ї, з'ясування освітніх потреб батьків, встановлення контакту з її членами, для узгодження виховних впливів на дитину я почала роботу з анкетування «Співпраця дитячого садка і сім'ї». Отримавши реальну картину, на основі зібраних даних, я аналізувала особливості структури родинних зв'язків кожної дитини, специфіку сім'ї та сімейного виховання дошкільника, виробила тактику свого спілкування з кожним батьком. Це допомогло мені краще орієнтуватися в педагогічних потреби кожної сім'ї, врахувати її індивідуальні особливості.
Я розробила для себе критерій, який назвала «включеністю» батьків в освітній процес. Спочатку цей критерій відображав кількісні показники присутності батьків на групових заходах: відвідування батьківських зборів та консультацій; присутність батьків на дитячих святах, участь батьків у підготовці та проведенні екскурсій, тематичних занять; участь у виставках, вернісажах; випуск журналів і книг; відвідування «днів відкритих дверей»; допомога батьків в оснащенні педагогічного процесу.
Пізніше я виділила для себе якісні показники: ініціативність, відповідальність, ставлення батьків до продуктів спільної діяльності дітей і дорослих.
Такий аналіз дозволив виділити три групи батьків.
Батьки - лідери, які вміють і з задоволенням беруть участь у виховно-освітньому процесі, бачать цінність будь-якої роботи дитячого закладу.
Батьки - виконавці, які приймають участь за умови значущої мотивації.
Батьки - критичні спостерігачі. Зміна сприйняття батьків як учасників освітнього процесу призвело до зміни розуміння типів сімей: активні учасники педагогічного процесу, зацікавлені в успішності своїх дітей; зацікавлені, але бажають вирішити проблеми за допомогою фахівців; байдужі, що живуть за принципом «мене виховували так само».
У мене з'явилася можливість диференційованого підходу до батьків під час проведення спільних заходів.
Пізнавальний напрямок - це збагачення батьків знаннями в питаннях виховання дітей дошкільного віку.
В нашому дитячому садку створені всі умови для організації єдиного простору розвитку і виховання дитини. Спільна робота фахівців ДНЗ (логопед, педагог - психолог, музичний керівник, інструктор з фізичної культури, старша медична сестра) щодо реалізації освітньої програми забезпечує педагогічний супровід сім'ї на всіх етапах дошкільного дитинства, робить батьків дійсно равноответственными учасниками освітнього процесу.
У роботі з батьками я використовувала активні форми і методи:
Традиційні:
- загальні і групові батьківські збори,
- консультування, анкетування батьків,
- відвідування сімей вихованців на дому,
- консультування, анкетування батьків,
- виставки дитячих робіт, виготовлених разом з батьками,
- спільні екскурсії,
- свята,
- дні відкритих дверей,
- дні спілкування,
- дні добрих справ,
- оформлення інформаційних стендів, буклетів, випуск щомісячної газети «Чомучки».
Нетрадиційні форми спілкування з батьками:
- презентація групи,
Семінари - практикуми,
Конференції батьків і вихователів,
- випуск тематичних журналів, випуск щомісячної газети «Чомучки».
- зустрічі в «Дошкільної вітальні групи»,
- заняття з участю батьків,
- «Батьківські ринги», «Інтелектуальні ігри», «Банки ідей»,
- участь батьків у творчих конкурсах,
- Телефон Довіри (телефонні дзвінки робляться в особливих випадках або раз на місяць всім батькам, щоб підтримувати неформальне спілкування з ними), пошта Довіри, електронну адресу допомоги,
- Спільне співтворчість батьків і вихователя в розробці портфоліо групи і кожної дитини,
- Електронне портфоліо на кожну дитину.
Коли брак часу або складнощі з розкладом заважають мені зустрітися з батьками особисто, то підтримувати контакт з батьками мені допомагають деякі форми письмового спілкування.
- Брошури.
- Бюлетень.
- Щотижневі записки.
- Неформальні записки.
- Газети, журнали.
- Особисті блокноти.
Дошка оголошень.
- Ящик для пропозицій.
Письмові форми спілкування з батьками можуть бути корисними при одній умові, що вони не замінюють особистих контактів вихователя і батьків.
У результаті підвищився рівень виховно-освітньої діяльності батьків, що сприяло розвитку їх творчої ініціативи.
|